Весна-красна

Зенітка. Вперше надрукована в газ. «Радянська Україна». — 1944. — 26 лют.

Подається за виданням: Твори: В 2 т. — К.: Держлітвидав України, 1956. — Т. 1. — С. 253 — 256.

Історію створення «Зенітки» Остап Вишня досить детально виклав у автобіографічних нотатках «Отак і пишу», які друкуються повністю в 4-му томі цього видання. Нагадаємо тут лише головні моменти.

«Зенітку» написано під час Великої Вітчизняної війни.

«…Із «Зеніткою» я «мучився» довгенько. Було багато сумнівів, чимало побоювань! А чи не образяться наші солдати, наші офіцери, що я їхню титанічну, героїчну, смертельну на війні боротьбу порівнюю з «війною» діда Свирида та баби Лукерки? Хоч я мав на увазі фашистську армію, а раптом комусь спаде на думку, що я — аж подумати страшно! — недооцінюю труднощів боротьби.

Чи не образяться наші безстрашні соколи-льотчики, що найсмертельнішу в їхніх руках зброю — таран — я зводжу до тарана дідом бабиної спідниці?

Ще тільки готуючись писати, я радився з деякими товаришами та з першими моїми читачами: чи не може таке трапитися?..

А хто напевно міг сказати, трапиться чи не трапиться?

Вирішив писати!

Сам собі подумав: вся справа в тоні, в підході, в певних межах.

Узяв та й написав.

Технічно як я її написав, питаєте?

Я її не писав, а розказав. Було це в Рязанській області, де моя родина жила в евакуації[1]. Я приїхав до неї. В хаті було холодненько, був лютий. Уночі не спалося, а більше хукалося. Хукав я, хукав, ніякого тепла не нахукав. Хукнеш, а воно пара клубками вихукується. Розбудив я дружину:

— Ти не змерзла?

— Змерзла!

— Слухай, я тобі щось розкажу.

— Перед світом? Може, це тобі з холоду?

— Слухай, може, тепліше буде.

І почав: «Сидить дід Свирид на колодках, сидить і стружить верболозину…» І так до кінця.

Дружина почала сміятися. Потеплішало.

А вранці встав, нагрів біля чайника пальці, попрохав у хазяйчиної доньки-школярки чотири аркушики з учнівського зошита паперу «в кліточку», взяв олівця, бо чорнило замерзло, сів та й записав «Зенітку» («Отак і пишу»).

…ще й на достойне не дзвонили… — Можливо, ще й не правили в церкві ранкової служби.

Сирівець — напій із залитих окропом і настояних протягом певного часу житніх сухарів: хлібний квас.

Піке — зниження літака з великою швидкістю під кутом понад 30° до земної поверхні.

Скапотувати — від терміну «капотаж»: аварія, коли літак, рухаючись по землі, або автомобіль, перекидається через носову (моторну) частину.

Штопор — круте зниження літака (планера) по гвинтовій траєкторії з одночасним самообертанням літального апарата навколо поздовжньої осі.

Кубова спідниця — спідниця яскраво-синього кольору.

Пряма наводка. Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1944. — 3 берез.

Подається за виданням: Зенітка. — К.: Радянський письменник, 1947. — С. 15–20.

Географія. Вперше надруковано в журн. «Перець». — 1944. — № 20. — С. 2.

Подається за виданням: Зенітка. — С. 15–20.

Гірничі поклади, як про те свідчать найновітніші геологічні дослідження, складаються в основному з арійської породи. По-німецькому — труппенберг, а по-нашому падлогори. — Автор сатирично обігрує геологічний термін «порода» для висміювання расистської теорії про арійське походження німецької нації, а також, контамінуючи українське слово «труп» і німецьке «Berg» (гора), говорить про масові жертви солдатів гітлерівської армії.

Ковпак Сидір Артемович (1887–1967) — радянський державний діяч. Один з організаторів партизанського руху на Україні в роки громадянської і Великої Вітчизняної воєн, двічі Герой Радянського Союзу. В 1947–1967 рр. — заступник Голови Президії Верховної Ради УРСР.

«Земельна рента». Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1944. — 28 трав.

Подається за виданням: Зенітка. — С. 21–23.

Гебітскомісар — офіційна назва фашистських правителів в окремих місцевостях на окупованих територіях.

Аскольдова могила — місцевість, частина паркового комплексу в Києві, де, за літописом, близько 882 р. були вбиті київські князі Аскольд і Дір.

«Бліцкріг». Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1944. — 11 черв.

Подається за виданням: Вишневі усмішки. — К.: Держлітвидав України, 1950. — С. 13–16.

«Бліцкріг» (нім.: Blitzkrieg — блискавична війна) — авантюристична теорія ведення агресивної війни, розрахована на капітуляцію противника в найкоротші строки внаслідок раптового нападу на нього і швидкого просування в глиб країни; основа воєнної доктрини німецького імперіалізму і фашизму. Спроба німецьких фашистів розгромити СРСР в «блискавичній війні» завершилася провалом.

Самі тобі румуни… Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1944. — 18 лип.

Подається за першодруком.

Антонеску Йон (1882–1946) — фашистський диктатор Румунії в 1940–1944 рр., генерал. Антонеску і його уряд втягнули Румунію в розв'язану Гітлером війну проти СРСР. Після народного повстання 23 серпня 1944 р. був заарештований і як воєнний злочинець страчений за вироком народного трибуналу в Бухаресті 1946 р.

…що й самого Антонеску б переавересчила — тобто «що й самого Антонеску перевершила б». Переавересчила — новотвір Остапа Вишні, сполучення префікса «пере» та розмовно-народного «еверес», «аверес» — від назви найвищої точки земної кулі, гірської вершини Еверест у Гімалаях.

Мамалига — густа каша з кукурудзяного борошна; поширена в Румунії страва.

Доісторичний струмент. Вперше надруковано в газ. «Молодь України». — 1944. — 1 серп.

Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 257–259.

Васько, небіж мій. Вперше надруковано в газ. «Молодь України». — 1944. — 10 верес.

Подається за виданням: Зенітка. — С. 42–47.

Очіпок — старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, часто з поздовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся.

Калінін Михайло Іванович (1875–1946) — радянський державний і партійний діяч, Герой Соціалістичної Праці. З 1919 р. — Голова ВЦВК, з 1922 — ЦВК СРСР, у 1938–1946 рр. — Голова Президії Верховної Ради СРСР. З 1919 р. — член ЦК, кандидат у члени Політбюро, з 1926 р. — член Політбюро ЦК ВКП(б).

Плис — груба бавовняна ворсиста тканина, бавовняний бархат.

Керсетка (корсетка) — верхній жіночий одяг, безрукавка, пошита в талію з кольорової тканини.

Сап'ян — тонка м'яка шкіра найрізноманітніших кольорів, виготовлена з козиних (рідше — овечих, телячих) шкур.

Трістан на Хрещатику. Вперше надруковано в газ. «За честь Батьківщини». — 1944. — 29 верес.

Подається за першодруком.

Трістан — герой пам'ятки західноєвропейської літератури середніх віків «Трістан та Ізольда». Твір відомий з 12 ст. у численних варіантах. За його мотивами німецький композитор Р. Вагнер створив оперу під тією ж назвою.

Майданек — німецько-фашистський концтабір поблизу Любліна (Польща) в 1941–1945 рр. У Майданеку закатовано близько 1,5 млн. військовополонених і цивільного населення Європи.

Баб'ячий яр — ідеться про Бабин Яр, урочище на давній околиці Києва, де 1941–1943 рр. німецько-фашистські загарбники розстріляли понад 100 тис. радянських громадян.

«Майн Кампф». — Нім.: «Mein Kampf» («Моя боротьба»). Книга Гітлера, в якій викладена історія партії німецьких фашистів, її ідеологічні й політичні засади, маячні плани досягнення фашистами світового панування.

Найпотрібніша артилерія. Вперше за підписом «О. В.» надруковано в журн. «Перець». — 1944. — № 22. — С. 7

Подається за першодруком.

Александр Македонський (356 р. до н. е. — 323 р. до н. е.) — цар Македонії з 336 р. до н. е. Після підкорення всієї Греції 334 р. до н. е. вів завойовницькі війни на Сході. Створена ним держава, не маючи внутрішніх зв'язків, розпалася після його смерті на окремі держави.

…вчив тодішніх Саєдів… — Ідеться про мешканців міста Саїд, яке після зруйнування Артаксерксом Охом (351 р. до н. е.) було відбудоване і перейшло під владу Александра Македонського.

Справа, як біля бабиного воза. Вперше надруковано в кн.: Військо красне німця креше, аж гуде. — К., 1944. — С. 4–8.

Подається за першодруком.

Першу політичну вісь витесали Гітлер з Муссоліні. — Йдеться про агресивний військовий пакт між фашистською Німеччиною та Італією, укладений 27 верес. 1940 р. в Берліні.

Муссоліні Беніто (1883–1945) — фашистський диктатор Італії в 1922–1943 рр. В 1919 р. заснував фашистську партію. В 1943–1945 рр. очолював маріонетковий уряд т. зв. республіки Сало в Північній Італії. В 1945 р. схоплений італійськими партизанами й повішений.

…З одного — Румунія й Болгарія, а з другого — Фінляндія й Угорщина… — До Берлінського пакту 1940 р. в ході другої світової війни приєднався ряд країн-сателітів, зокрема й названі.

…помастили геббель-слиною. — Автор сатирично обігрус прізвище шефа фашистського пропагандистського відомства Геббельса.

…«тигри», «пантери», «фердинанди» — типи німецьких танків і самохідних гармат.

…«месери», «хейнкелі», «юнкерси» та «вольфи»… — типи німецьких літаків.

…а вже одно колесо — Рим — злетіло… — Фашистська Італія через непереборні внутрішні суперечності й великі втрати на фронтах з 1943 р. фактично вийшла з війни. 25 липня 1943 р. було заарештовано Муссоліні й створено новий уряд, який уклав перемир'я з країнами антигітлерівської коаліції.

Випав румунський кілочок, ледь-ледь тримається мадярський… — Автор має на увазі вихід із війни сателітів фашистської Німеччини. Румунія вийшла з війни в жовтні 1944 р.

Нехай же та личина люта, // Що нас впровадила в війну, // І ганьбою до всіх надута // Походить більш на сатану, // Що стільки болі причинила, // Що стільки люду погубила, // А в смутний час навтікача… — Рядки з шостої частини поеми І. П. Котляревського «Енеїда».

Невирішене питання. Вперше надруковано в журн. «Перець». — 1945. — № 1. — С. 3.

Подається за першодруком.

Третя імперія. — Так називали гітлерівські пропагандисти фашистську Німеччину.

…Не завжди вистачало ерзац-кави, ерзац-картоплі й ерзац-хліба… — Автор натякає на продовольчу кризу у фашистській Німеччині напередодні її розгрому, коли для харчування населення почали широко використовувати різні замінники натуральних продуктів.

«Евріка!» — «Я знайшов!» (гр.) — Вигук, який приписують Архімеду під час відкриття ним основного закону гідростатики (закону Архімеда). В переносному значенні — вигук радості з приводу розв'язання задачі, виникнення ідеї, нової думки.

Хороша-хороша дівчинка. Вперше надруковано в журн. «Україна». — 1945. — № 3. — С. 18.

Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 312–314.

…Сині очі в моєї дружини, // А у тебе були голубі… — Рядки з вірша В. Сосюри «Коли потяг у даль загуркоче».

…табун «юнкерсів», «фоке-вульфів», «хейнкелів»… — Див. приміт. до твору «Справа, як біля бабиного воза».

Рейхсдрап, або Гудеріанізація німецької армії. Вперше надруковано в журн. «Перець». — 1945. — № 3–4. — С. 4.

Подається за першодруком.

Гудеріан Хайнц Вільгельм (1888–1954) — генерал-полковник німецько-фашистської армії, воєнний теоретик. На початку другої світової війни командував танковим корпусом, з жовтня 1941 р. — другою танковою армією. В грудні 1941 р. за поразку під Москвою знятий з посади і відчислений в резерв. З липня 1944 р. по березень 1945 р. — начальник Генерального штабу сухопутних військ. Взятий у полон американцями і незабаром звільнений.

Пекло тріщить. Вперше надруковано в журн. «Перець». — 1945. — № 23–24. — С. 6.

Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 450–453.

Вельзевул — у ранньохристиянській релігії — володар демонів, диявол.

Сатана — за вченням ряду релігій — «злий дух», що протистоїть богу і штовхає людей на гріхи, господар пекла.

Освєнцім, Дахау, Бельзен, Майданек… — назви фашистських концтаборів.

Не бачили ви освєнцімської пічечки!! Не бачили ви майданівської установочки?! — Маються на увазі крематорії концтаборів, у яких спалювали трупи мільйонів замордованих в'язнів.

Нюрнберзький процес — судовий процес над головними воєнними злочинцями гітлерівської Німеччини. Відбувся 20.ХІ 1945 — 1.Х 1946 р. в Нюрнберзі. Міжнародний військовий трибунал засудив 12 головних воєнних злочинців — Герінга, Ріббентропа, Кейтеля, Розенберга, Франка, Фріка, Штрейхера, Заукеля, Йодля; Зейс-Інкварта, Кальтенбруннера, Бормана (заочно) — до страти на шибениці, 7 — на довічне ув'язнення або на різні строки тюремного ув'язнення. Трьох злочинців було виправдано (проти цього заперечував представник СРСР). Трибунал визнав злочинними: керівний склад націонал-соціалістської партії Німеччини, охоронні загони цієї партії (СС), службу безпеки (СД), державну таємну поліцію (гестапо). На Нюрнберзькому процесі вперше в історії агресію визнано найтяжчим міжнародним злочином.

Скоропадський Павло Петрович (1873–1945) — генерал царської армії, великий землевласник, монархіст. 29 квітня 1918 р. проголошений гетьманом України на інсценованому німецько-австрійськими окупантами з'їзді хліборобів.

Коновалець Євген — петлюрівський полковник, фундатор терористичної організації українських націоналістів (ОУН).

ОУН (Організація українських націоналістів) — військово-терористична націоналістична організація, створена 1929 р. у Відні. Під час Великої Вітчизняної війни оунівці були прислужниками фашистських окупантів, з них у складі гітлерівської армії була створена дивізія «СС-Галичина». Після війни оунівці на західноукраїнських землях тероризували населення, організовували диверсії.

Бандера Степан (1908–1959) — організатор і ватажок терористичних банд на Західній Україні під час німецько-фашистської окупації та в перші повоєнні роки.

Харон — за грецькою міфологією, перевізник душ померлих через одну з рік підземного царства — Стікс.