Весна-красна
Наша земля! Радянська земля! Вперше надруковано в газ. «Література і мистецтво». — 1945. — 25 січ.
Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 295–299.
…Львівського воєвудства Ржечі Посполитої Польської… — Автор має на увазі давні часи, коли галицькі землі були загарбані польською шляхтою, а також період з 1921 р. по 1939 р., коли за Ризькою угодою 1921 р. між буржуазною Польщею та РРФСР і УРСР вони перебували в складі Польщі.
Чому це була Австро-Угорщина?.. — Після першого поділу Польщі 1772 р. між Австрією, Прусією і Росією Галичина відійшла до володінь австрійських Габсбургів. Габсбурги — династія, що правила в Австрії в 1282–1918 рр., Чехії та Угорщині в 1526–1918 (з 1867 р. — в Австро-Угорщині), Іспанії та її володіннях в 1516–1700; імператори «Священної Римської імперії» в 1273–1806 рр. (з перервами).
Лохвиця — місто на Полтавщині.
«По ревізії» — водевіль М. Л. Кропивницького.
Понятовський Станіслав Август (1732–1798) — останній король Польщі в 1764–1795 рр., ставленик російської імператриці Катерини II.
Собеський Ян. — Ідеться про Яна III Собеського (1629–1696), короля Речі Посполитої з 1674 р., полководця.
…«чия правда, чия кривда, чиї вони діти…» — Не зовсім точно наведено слова з поезії Т. Г. Шевченка «До Основ'яненка» (1839).
Каїн — за біблійною легендою, один із синів Адама і Єви, убив свого брата Авеля. (Це було перше вбивство на землі). Розгніваний бог поклав на його чоло тавро злочину — «каїнову печать». У переносному значенні — злочинець, вбивця, виродок.
Ленінград і ленінградці. Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1945. — 10, 11, 28 лип.
Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 300–311.
Сєченов Іван Михайлович (1829–1905) — російський природодослідник, фізіолог, почесний член Петербурзької Академії наук з 1904 р.
Бехтерєв Володимир Михайлович (1857–1927) — російський радянський невропатолог, психіатр, психолог.
Павлов Іван Петрович (1849–1936) — російський радянський фізіолог, академік з 1907 р.
Смольний — історико-революційна і архітектурна пам'ятка в Ленінграді. У дні Жовтневого збройного повстання — штаб революційних сил. Архітектурний ансамбль Смольного складається з колишнього Смольного інституту шляхетних дівиць, Смольного монастиря з собором; біля входу на територію Смольного — пропілеї; перед Смольним — пам'ятник В. І. Леніну, бюсти К. Марксу і Ф. Енгельсу.
«Мідний вершник», «Первому — Вторая»… — Ідеться про пам'ятник Петру І, поставлений в Петербурзі в роки царювання Катерини II. Остап Вишня згадує ці назви пам'ятника за асоціацією з назвою поеми О. Пушкіна «Мідний вершник» та рядками із сатиричної поеми Т. Шевченка «Сон»:
А на коні сидить охляп,
У свиті — не свиті,
І без шапки. Якимсь листом
Голова повита.
Кінь басує, от-от річку,
От… от… перескочить.
А він руку простягає,
Мов світ увесь хоче
Загарбати. Хто ж це такий?
От собі й читаю,
Що на скелі наковано:
Первому — Вторая
Таке диво наставила.
Тепер же я знаю:
Це той Первий, що розпинав
Нашу Україну,
А Вторая доконала
Вдову сиротину.
…Так і підмиває тебе підбігти до клодтівського вороного… — Ідеться про скульптурні групи приборкувачів коней на Анічковому мосту в Ленінграді. Робота російського скульптора П. К. Клодта.
Прокоф'єв Александр Андрійович (1900–1971) — російський радянський поет, Герой Соціалістичної Праці (1970).
Космічна катастрофа. Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1945. — 21 жовт.
Подається за виданням: Зенітка. — С. 72–78.
Петро. — Автор має на увазі одного з 12-ти міфічних апостолів, який, за Євангелієм від Матфея, був найближчим учнем Христа.
Бачу, що управдома без трельяжа не переконати… — натяк на хабарницьку натуру кербуда.
…коли в Київ без виклику не можна?! — Починаючи з цієї фрази, письменник піддає нищівній критиці лише зовні сувору тогочасну систему столичної прописки, що нерідко потрапляла до рук корумпованих елементів. Тому на Київ і посунули всілякі пройдисвіти, озброєні фальшивими документами про героїчну участь у війні («що на Чумацькому Шляху ансамблем пісні та танку ворожу групіровку знищили») і накраденим у пожарах війни добром («Повірять, бо документів сила: сорок акордеонів, півтораста ручних годинників і ще якісь там подарунки з Одеси»).
Всехсвятський — український астроном, професор Київського університету.
Такі собі зустрічі й розмови. Вперше надруковано у виданні: Твори: В 7 т. — Т. 5. — С. 259–261. В машинописній копії рукопису, що зберігається в архіві письменника, вказано дату написання: «25.ХІ 1945».
Подається за машинописною копією рукопису.
Інститут імені Лисенка. — Йдеться про Музично-драматичний інститут ім. М. В. Лисенка. Заснований 1918 р. на базі Музично-драматичної школи М. Лисенка. 1934 р. на базі інституту створено Київську консерваторію і Київський інститут театрального мистецтва.
Кропивницький Марко Лукич (1840–1910) — український драматург, актор, режисер, композитор.
Маруся Богуславка — героїня однойменної історичної драми М. Старицького.
«66» — карточна гра.
…І тільки іноді в «підкидного»! — назва карточної гри.
Вона взяла Гриця та й причарувала. Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1945. — 28 лист.
Подається за першодруком.
Дружка — дівчина, яка на запрошення молодої бере участь у весільному обряді.
Шафер — товариш молодого (жениха), який є головним розпорядником весілля.
«Челсі» — назва відомого англійського футбольного клубу.
Якби моя бабуся встали. Вперше надруковано в журн. «Радянська жінка». — 1946. — № 2–3. — С. 31.
Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 323–326.
«Очеретом качки гнала» — українська народна пісня.
…Дівчинка й мертвопетлює… — Тобто дівчина робить на літаку т. зв. «мертву петлю», складну фігуру вищого пілотажу.
Рекордсмен. Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1946. — 27 квіт.
Подається за першодруком.
Недоуздок — вуздечка без вудил.
Чепіга — рукоятка в плузі.
«Ой ти, Галю…» — українська народна пісня.
Фуражна корова — дійна корова, що одержує додатковий фураж, тобто сухі корми.
«От у нас на хуторі!» Вперше надруковано в журн. «Перець». (Видання для західних областей УРСР). — 1946. — № 6. — С. 2.
Подається за виданням: «Збірка фейлетонів». — К. — 1950. — С. 11–13.
Симентальський профіль. Вперше надруковано в журн. «Перець». — 1946. — № 15–16. — С. 5.
Подається за першодруком.
Симентал — бик симентальської породи, тобто породи великої рогатої худоби полово-рябої, рідше — червоно-рябої масті, яка характеризується високими м'ясними та молочними якостями.
МТФ — молочно-товарна ферма.
Завмитифика — тобто завідувач МТФ.
Дозвольте помилитись! Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1946. — 21 серп.
Подається за першодруком.
Через вісім днів після публікації фейлетону в «Правде» з'явилася редакційна замітка під заголовком «Неправильний виступ газети «Радянська Україна», де безневинні міркування автора про необхідність у сюжеті твору художнього конфлікту тощо, а також його сатиричні кпини з пройдисвітів і пристосуванців, що паразитували на воєнному й трудовому героїзмі народу, були витлумачені грубо тенденційно, за примітивними стандартами вульгарного соціологізму, з демагогією і політичними звинуваченнями літератора в нібито лояльному ставленні до «гнилої аполітичної теорії про право письменників на помилки», тобто «право на відхід від нашої радянської ідеології, право на свободу від критики».
30 серпня 1946 р. «Радянська Україна», передрукувавши згадану замітку на своїх сторінках, визнала свою помилку і зобов'язалася «зробити з цього в своїй дальшій роботі необхідні висновки, посилити політичну вимогливість і критичне ставлення до одержуваних нею матеріалів». Після цього почалася масована «проробка» письменника на всіх громадських і політичних рівнях, огульне паплюження його творчості, зокрема «мисливських усмішок». Нездорові пристрасті навколо фейлетону розпалювали, певна річ, передовсім діячі, виведені у творі в образі «обізнаного товариша», тобто бюрократи, котрі абсолютно не розуміються в мистецтві, а в усьому нетрафаретному вбачають підкоп під «основи». Свою лепту в брудну кампанію внесли й ті люди, котрі пересиділи воєнне лихоліття в теплих краях, а у важкі часи відбудови народного господарства теж зуміли прилаштуватися на вигідних містечках. Їхня бурхлива «діяльність» на тлі пивної піни теж була принагідно відбита у фейлетоні. Як засвідчила дружина письменника В. О. Губенко-Маслюченко, і автор фейлетону, і редакція «Радянської України» одержали силу анонімних послань з наклепницькими вигадками й погрозами. В цій атмосфері загального цькування Остап Вишня змушений був написати відкритого листа до редакції «Радянської України» 8 жовтня 1946 року, в якому визнав свої неіснуючі помилки. Цей лист, проте, не був надрукований. Оригінал його зберігається в архіві письменника.
Знаєте-понімаєте, як вести своїх героїв отак прямо та й прямо, так виходить дуже вже прямо. — Натяк на горезвісну «теорію» безконфліктності, що канонізувала лакувальні писання, далекі від реального життя народу.
Дідів прогноз. Уперше надрукозано в газ. «Радянська Україна». — 1947. — 28 берез.
Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 375–378.
Весна-красна (У Ганни Денисівни Кошової). Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1947. — 1 трав.
Кошова Ганна Денисівна (1871–1948) — новатор сільськогосподарського виробництва. В 1935 р. в колгоспі «Гігант» Сквирського району на Київщині зібрала по 537 центнерів цукрових буряків з гектара. Одна з ініціаторок т. зв. руху п'ятисотенниць.
Як я Микиті Сергійовичу в очі дивитимусь? — Ідеться про М. С. Хрущова, тодішнього секретаря ЦК КП(б)У.
Вішта! Вішта! — вигук, яким у деяких місцевостях України заведено поганяти коней.
Браницькі — польські магнати, графи. Мали величезні земельні маєтності й підприємства в Польщі, на Україні та в Білорусії.
Запорожці. Нарис складається з трьох частин. Перша частина під заголовком «Запорізька сталь» уперше надрукована в газ. «Радянська Україна». — 1947. — 22 черв. Друга частина під заголовком «Запорожці» вперше надрукована в газ. «Радянська Україна». — 1947. — 24 черв. Третя частина під заголовком «Люди! З великої літери!» вперше надрукована в журн. «Україна». — № 8. — С. 14–15.
Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 327–340.
Рольганг — пристрій (роликовий транспортер), який використовують у прокатних станах для транспортування прокату.
Слябінг — потужний прокатний стан для тиснення важких (до 10 тонн і більше) сталевих зливків на сляби, тобто на плоскі прямокутні заготовки, призначені для виготовлення листової сталі.
«Скіп» — підйомний саморозвантажувальний короб (кліть) для сипких вантажів.
Кокс — тверда, міцна пориста маса, яку одержують з кам'яного вугілля через нагрівання у печах до високих температур без доступу повітря. Застосовують переважно як паливо й відновник у металургійній промисловості.
Сірко Іван (між 1605 і 1610 — 1680) — кошовий отаман Запорозької Січі. Брав участь у народно-визвольній війні 1648–1654 рр. Прославився походами проти татар і турків.
Паланка — адміністративно-територіальна одиниця (округ) у Новій Січі. На чолі паланки стояв призначуваний Кошем Запорозької Січі полковник, який виконував військово-адміністративні та судові функції.
Курінний отаман — виборна особа в Запорозькій Січі (16–18 ст.), яка очолювала курінь і відала його господарськими справами. Курінного отамана обирали на курінному сході на один рік.
Курінь — військово-адміністративна одиниця Запорозької Січі, що складалася з кількасот козаків.
Чайка — річкове плоскодонне однощоглове дерев'яне судно зі стерном, вантажопідйомністю до 200 тонн. У 16–18 ст. запорозькі козаки використовували як військове судно.
Осавул — виборна службова особа в адміністративно-військовому апараті на Україні в 17–18 ст.
Льотка — отвір у доменній печі, через який випускають метал або шлак.
Мартен — полуменева піч, де чавун і сталевий брухт переплавляють на сталь. Назва походить від прізвища французького металурга П. Мартена.
Ой там Василь сіно косить… — слова з української народної пісні «Понад лугом зелененьким…»
Воробйов Володимир Петрович (1876–1937) — український радянський анатом, академік АН УРСР з 1934 р.
Литвиненко-Вольгемут Марія Іванівна (1892–1966) — українська радянська співачка, педагог, музично-громадський діяч, народна артистка СРСР з 1936 р. Лауреат Державної премії СРСР (1946).
Лугом іду, коня веду… — українська народна пісня.
Гужова Віра Микитівна (1898–1974) — українська радянська співачка і педагог, народна артистка УРСР з 1941 р.
Гмиря Борис Романович (1903–1969) — український радянський співак, народний артист СРСР з 1951 р. Лауреат Державної премії СРСР (1952).
Шумський Юрій Васильович (справжнє прізвище — Шомін; 1887–1954) — український радянський актор, режисер, народний артист СРСР з 1944 р. Лауреат Державної премії СРСР (1950, 1951).
Театр імені Франка. — Йдеться про Київський український драматичний театр імені Франка. Заснований 1920 р. у Вінниці на базі Нового Львівського театру та групи митців «Молодого театру».
Театр імені Шевченка. — Йдеться про Київський академічний театр опери та балету Української РСР імені Т. Г. Шевченка. Створений 1926 р. на базі Київської російської опери.
«Карії очі, очі дівочі, // Де ви навчились зводить людей…» — Слова з української народної пісні «Чорнії брови, карії очі». (Текст К. Думитрашка, музика Д. Бонковського).
«Через тії очі // Бандуристом став». — Не зовсім точно наведеш слова з української народної пісні «Взяв би я бандуру». (Текст М. Петренка, музика невідомого автора).
Фейлетоністи. Вперше надруковано в журн. «Перець». (Видання для західних областей УРСР). — 1947. — № 9. — С. 4.
Подається за першодруком.
Птахівництво. Вперше надруковано в газ. «Тваринництво України». — 1947. — 7 черв.
Подається за першодруком.
Симентальський леггартрок, беркширський плімутхін. — Таких порід курей не існує. Автор висміює невігласа на посаді голови колгоспу, який плутає породи великої рогатої худоби (симентал) і свиней (беркшир) з породами курей (леггорн і плімутрок).
Діди наші та баби наші. Вперше надруковано в книжці «Зенітка». — К.: Радянський письменник, 1947. — С. 52–57.
Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 315–317.
Мантачити — гострити, направляти косу мантачкою — тобто дерев'яним плоским бруском, вкритим шаром смоли з піском.
«Підрізати п'ятку» — під час косіння наздоганяти переднього.
…ще одну ручку пройде… — Тобто пройде смугу покосу на один захват коси.
«А в неділю п'ю, п'ю…» Вперше надруковано у журн. «Перець». — 1948. — № 4. — С. 5.
Подається за виданням: Вишневі усмішки. — С. 110–112.
Голодна кутя — переддень православного свята водохреща (5 січня за ст. ст.).
Стрітення — православне свято (2 лютого за ст. ст.).
Кутя — каша з ячмінних або пшеничних зерен, вживається з солодкою підливкою напередодні різдва та водохреща.
«Стежки-дорожки». Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1948. — 9 квіт.
Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 383–386.
«Емка» — так називали в побуті тогочасний легковий автомобіль.
Втора — другий голос у музичній партії.
Позаростали стежки-дорожки… — слова з російської народної пісні.
Директивна нарада. Фейлетон написано 4.VI 1948 р. Вперше надруковано у виданні: Твори: В 7 т. — Т. 6. — С. 116–119.
Подається за машинописною копією рукопису, що зберігається в архіві письменника.
Хрущов Микита Сергійович (1894–1971) — радянський державний і партійний діяч. В 1938–1941 рр. і в 1947–1949 рр. — перший секретар ЦК КП(б)У. В 1953–1964 рр. — перший секретар ЦК КПРС, одночасно в 1958–1964 рр. — Голова Ради Міністрів СРСР. Герой Радянського Союзу (1964), тричі Герой Соціалістичної Праці (1954, 1957, 1961).
Вухналь — спеціальний цвях, яким прибивають підкову до кінського копита, а також підісок (залізну пластину) до нижньої частини дерев'яної осі.
Лобогрійка. Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1948. — 13 черв.
Подається за виданням: Твори: В 2 Т. — Т. 1. — С. 379–382.
Лобогрійка — найпростіша жниварка з ручним скиданням зжатого стебла.
Бабка — коваделко, на якому клепають коси.
Брусок, мантачка — предмети для загострювання коси.
Грабки — пристрій до коси у вигляді невеличких граблів з довгими зубцями.
Нова порода. Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1948. — 24 черв.
Подається за першодруком.
Про кури, про індики, про директорів і т. ін… Написано твір 27.XI 1948 р. За життя автора не публікувався. Вперше надруковано в журн. «Перець». — 1960. — № 16. — С. 6–7.
Подається за першодруком.
Фейлетон створено на прохання відповідального редактора газети «Радянська Україна». Машинописний оригінал було надіслано до редакції з такою припискою:
«Посилаю про «поварів». Будь він проклят, викрутив мене всього. Не знаю, що вийшло. Прочитайте, будь ласка.
Коли треба правити, виправимо вкупі, коли — в кошик, кидайте самі
Привіт!
Остап Вишня».
Твір тоді не було надруковано. Згодом, 25 січня 1949 р., автор на рукописі зробив помітку: «Нігде не друковано. Написано по просьбі секретаря ЦК КП(б)У… А потім якось воно так теє… та так і замовкло».
…одна популярна людина, що жила не до різдва Христового і не після різдва… — Йдеться про євангельського Ісуса Христа і його «чудеса».
Дер Галушка. Написано фейлетон 10.11 1949 р. За життя автора не публікувався. Вперше надруковано у виданні: Твори: В 7 т. — Т. 6. — С. 174–178.
Подається за машинописною копією оригіналу, що зберігається в архіві письменника.
…на аблаката — на адвоката.
Куделя — прядиво або вовна, намотані на кужівку; те саме, що кужіль.
Енгельгардти — поміщики, власники маєтностей на Київщині в кінці 18 і в 19 ст. Родичі князя Г. О. Потьомкіна, від якого дістали в спадщину містечко Вільшану і п'ять сіл. Кілька сіл Енгельгардти купили, зокрема Кирилівку (тепер с. Шевченкове, Звенигородського району, Черкаської області). У поміщика П. В. Енгельгардта 22.IV (4.V) 1838 р. був викуплений з кріпацтва Т. Г. Шевченко.
…викандидатувались у якісь такі дуже наукові звання… — Іронія з приводу здобуття невігласом Кіндратом Салом вченого ступеня кандидата наук.
«Суєта», «Хазяїн» — п'єси українського драматурга І. Карпенка-Карого.
Шекспір Уїльям (1564–1616) — англійський драматург і поет, гуманіст доби Відродження.
Шіллер Фрідріх (1759–1805) — німецький поет і драматург.
«Запорожець за Дунаєм» — перша українська опера, написана С. Гулаком-Артемовським.
Моцарт Вольфганг Амадей (1756–1791) — австрійський композитор.
«В степах України» — п'єса О. Корнійчука.
Фіз-культ-ура! Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1949. — 24 квіт.
Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 339–408.
Спринтер — бігун (гонщик, плавець) на короткі дистанції.
Стайєр — бігун (гонщик, ковзаняр) на довгі дистанції.
Куценко Яків Григорович (нар. 1915 р.) — український радянський важкоатлет. Заслужений майстер спорту з 1940 р. Дванадцятиразовий чемпіон України, чотирнадцятиразовий чемпіон СРСР, дворазовий чемпіон Європи. Встановив 58 рекордів СРСР, з них 10 світових.
…чи крайній правий, чи крайній лівий. — Ідеться про ігрове «амплуа» футболістів.
…гадаєте, що з нього не буде Зубрицького, Хомича чи Никанорова… — радянські футболісти, популярні в 40-х роках.
«Арсенал» — відомий англійський футбольний клуб.
…«офсайд», «корнер», «пенальті», «аут»… — футбольні терміни.
Труханів острів — улюблене місце відпочинку киян на лівому березі Дніпра. З правим берегом, на якому знаходиться стадіон «Динамо», зв'язаний пішохідним мостом.
Стадіон ім. М. С. Хрущова — нині Республіканський стадіон.
Кочівники. Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1949. — 31 груд.
Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 393–395.
Перша подорож. Гумореска написана 1949 р. За життя автора не публікувалася. Вперше під таким заголовком надрукована в журн. «Перець». — 1956. — № 21. — С. 2. В семитомне видання Остапа Вишні ввійшла без назви, з наведеним у дужках початком першого речення твору замість заголовка («Не зовсім чітко вже пам'ятається…»)
Подається за першодруком.
Робінзонів острів. — Ідеться про вигаданий острів, на якому відбуваються події, описані в романі англійського письменника Д. Дефо «Робінзон Крузо».
П'ятниця — ім'я персонажа роману «Робінзон Крузо».
Боа-констріктор — змія родини удавових, поширена в тропічній Америці.
«Хижка дядька Тома» — роман американської письменниці Г. Бічер-Стоу.
Рід Томас Майн (1818–1883) — англійський письменник, автор авантюрно-пригодницьких романів.
Купер Джеймс Фенімор (1789–1851) — американський письменник-романтик.
Гринляска — вигадана автором нісенітниця: географічна назва, складена з частин слів «Гренландія» та «Аляска».
…як коронувався на царство останній російський імператор… — тобто 1895 року.
У ніч під Новий рік. Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1950. — 8 січ.
Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 415–417.
Про те, як був написаний цей фейлетон, Остап Вишня розповідає в автобіографічних нотатках «Отак і пишу»:
«Матеріалом для цієї усмішки прислужився той життєвий факт, що по багатьох наших колгоспах голови колгоспів, щоб повлаштовувати на легесеньку роботу своїх родичів, кумів, сватів і т. д., — призначають їх сторожами.
В одному колгоспі було виявлено по штату цілих вісімнадцять сторожів. Явище, розуміється, ненормальне, яке межує із злочином. Треба було висміяти це явище, звернути на нього громадську увагу, винести його на людське посміховисько і, таким чином, — припинити.
Як я підійшов до цього матеріалу, до цього факту?
Я собі уявив, що коли в колгоспі вісімнадцять сторожів і всі вони родичі чи приятелі, — ясно, що не всі вони діди, що це здорові, працездатні люди, які ховаються від роботи і мають за це ще й неабиякі трудодні.
Це була, так би мовити, вихідна точка, та грубка, від якої я почав «танцювати»…
Що може робити здорова, неспрацьована, молода людина вночі, коли вона сторож, а тому сторожеві тільки й діла, що в калатало калатати?
От я й почав їм роботу знаходити, на папері, звісно: вони в мене і в підкидного грають, і борються, і на фермі симентальського бугая піднімають. Дійшло до того, що комсомолка Оленка на правлінні почала вимагати, щоб сторожам футбольного м'яча купили — хай, мовляв, не гуляють, а тренуються та Кубок СРСР для колгоспу виграють.
А остаточно я скомпрометував сторожів тим, що одного з них в ніч під Новий рік щось украло.
Люди читали, сміялися, а дехто, напевно, й чухався». («Отак і пишу»)
Самохідна комора. Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1950. — 13 січ.
Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 438–440.
«Запорожець-полтавка»? «Наталка за Дунаєм»?! — Невіглас Олекса Хапунець плутає назви двох класичних українських опер: «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського і «Наталка-Полтавка» М. Лисенка.
…і готували для голови «вороних» — тобто збиралися провалити його кандидатуру під час виборів. Походить від фразеологізму «прокотити на вороних».
«Катюша» — так у народі називали реактивні артилерійські установки, що були на озброєнні Червоної Армії в роки Великої Вітчизняної війни.
«Зоре моя вечірняя…» Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1950. — 27 січ.
Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 422–425.
«Зоре моя вечірняя…» — українська народна пісня на слова Т. Г. Шевченка.
Райзаготскот — районне управління по заготівлі худоби.
Райкоопяйце, Райвовна, Райриба, Райраки, Райграблі, Райгудзики. — Організацій під такими назвами не існувало. Тут висміяна надмірність тогочасного господарсько-управлінського апарату.
«Граф Монте-Крісто» — роман французького письменника О. Дюма.
«Анна Кареніна» — роман російського письменника Л. Толстого (1828–1910).
Помяловський Микола Герасимович (1835–1863) — російський письменник.
Верьовка Григорій Гурійович (1895–1964) — український радянський композитор, хоровий диригент і педагог, народний артист УРСР з 1960 р.
Проліски. Твір написано 1950 р. За життя автора не публікувався. Вперше надруковано в журн. «Дніпро». — 1963. — № 2. — С. 72–75.
Подається за машинописною копією оригіналу, що зберігається в архіві письменника.
Кекконен Урхо Калева (1900–1980) — державний і політичний діяч Фінляндії. Був одним з ініціаторів миролюбного зовнішньополітичного курсу Фінляндії на розвиток радянсько-фінляндських дружніх відносин.
Крекконен — політичного діяча з таким прізвищем не існувало.
Зубрицький. — Див. приміт. до твору «Фіз-культ-ура!»
Юст, Пономарьов — популярні футбольні гравці у 40-50-і роки.
Коман Михайло — популярний гравець футбольної команди «Динамо» (Київ) у 50-і роки.
Солов'ї, солов'ї, // Не тривожте солдат! — слова з пісні російського композитора В. П. Соловйова-Сєдого.