ПРИМІТКИ
ПРИМІТКИ
1. Е. М. Thompson, Understanding Russia: The Holy Fool in Russian Culture (Lanham, MD: Univ. Press of America, 1987), 101–102.
2. Victor Mote, Siberia (Boulder, CO: Westview, 1998), 39.
3. Там само, 6.
4. George Kennan, Siberia and the Exile System, vol. 2 (London: James Osgood, 1891), 266.
5. В. С. Новиков, Илья Глазунов (Ленинград: Аврора, 1989).
6. Сказ є типово слов’янською формою наративу, в якому уявний оповідач є менш розумним чи менш освіченим за середнього уявного читача. Прикладами сказу є «Шинель» Миколи Гоголя (1842) та, у польській літературі, «Мемуари» Яна-Хризостома Пасека, написані наприкінці XVI століття і вперше повністю опубліковані у 1836 р.
7. Валентин Распутин, Уроки французского. Повести и рассказы (Москва: Художественная литература, 1987), 73.
8. Mote, 59.
9. Kennan, vol. 1, 280.
10. Распутин, Сибирь, Сибирь… в Собрании сочинений, т. 3 (Москва: Молодая гвардия, 1994), 25; і Kennan Sr., vol. 1, 280.
11. Распутин, т. 3, 37.
12. Kennan, vol. 1, 82.
13. Распутин, т. 3, 23.
14. Kathleen Hughes, Booklist, 1 June 1996.
15. «Он слышит, как приближается к нему стрела с черными перьями. Он не щадит себя в темном — рукопашном — бою». Распутин, Сибирь, Собрание сочинений, т. 3, 16.
16. Там само, 15.
17. Mote, 59.
18. Распутин, т. 3, 18.
19. Там само, 21.
20. Там само.
21. Там само, 29, 19.
22. Mote, 174–175.
23. Mote, 179.
24. Распутин, т. 3, 282.
25. W. John Cieslewicz, «A History of the Russian Gold Mining,» Sarmatian Review 5, no. 4 (December 1985), 1–4.
26. У 1963 p. в Евенкійському національному окрузі проживало 11 тисяч чоловік, здебільшого евенки. Решта евенків (14 тисяч) жила по сусідніх територіях. Энциклопедический словарь, 1964, т. 2, 683. Згідно з даними перепису населення 1970 p., тунгусів або евенків налічувалося 25 тисяч. The Cambridge Encyclopedia of Russia and the Soviet Union (1982), 72.
27. Рибаков пише про «тунгуський, монгольський (!) оскал на обличчі Лукешки, місцевої дівчини з села, в якому жив Саша Панкратов. Children of the Arbat. Переклад: Harold Shukman (Boston: Little, Brown, 1988), 355. Інші цитати взяті з цього перекладу. Анатолий Рыбаков, Дети Арбата (Москва: Советский писатель, 1987), 244. Інші цитати взяті з цього видання російською мовою
28. Rybakov, Children of the Arbat, 139.
29. Там само, 340, 354, 356, 452 та Рыбаков, Дети Арбата, 242–245.
30. Rybakov, Children of the Arbat, 357, та Рыбаков, Дети Арбата, 245.
31. Рыбаков, Дети Арбата, 245.
32. Распутин, т. 3, 222.
33. Mote, 58.
34. Аналіз повісті «Живи і пам’ятай», зроблений Віктором Астаф’євим, зацитований у книжці: Валентин Курбатов: «5 тебе и вокруг: Предисловие», Валентин Распутин, Уроки французского, повести и рассказы (Москва: Художественная литература, 1987), 7. Цю інтерпретацію повторено в: Christel Lane, The Rights of Rulers: Ritual in Industrial Society: The Soviet Case (Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1981), 23.
35. Распутин, Последний срок, Прощание с Матерой, Пожар (Москва: Советская Россия, 1986), 376.
36. Так Бернард Семмель та Ірфан Габіб описують відносини між Ямайкою і Великою Британією. Цитується в книжці: Said, Culture and Imperialism, 130, 345.
37. «Их было тысячи и тысячи — ублюдков, костоправов, психопатов, чванливых самозванцев, и все они, начиная от инквизитора Торквемады, дубиной проламывавшего неразумным черепа, чтобы вбить в них самую справедливую веру в господа бога, от конкистадоров, миссионеров, божьих слуг и всевозможных благодетелей, пекшихся о «свободе» и «чистоте» души человеческой, до припадочного фюрера и великого кормчего упорно пытались искоренить людские «заблуждения». Виктор Астафьев, Повести и рассказы (Москва: Советский писатель, 1984), 684.
38. Harmon Tupper, To the Great Ocean (Boston: Little, Brown, 1965), 29. Цитується в Mote, 44.
39. «Пора и нам, пора благоговейно, строго и вслух назвать свою путеводную, уже беззакатную звезду, единственно способную вдохновить наш народ на титанический подвиг воскрешения бедствующей Отчизны…Священное, все еще полузапретное имя этой звезды давно на уме у всех — РОССИЯ». И. Печкин, плакат під назвою «Слово про вічне» [ «Слово о вечном»] (Москва: Панорама, 1990).
40. http://www.csdl.tamu.edu/bushlib/firstlady/activities/wellesley.html (Коментарі Раїси Горбачової).
41. Цитується за книжкою Clifton Fadiman, ed., Living Philosophies: The Reflections of Some Eminent Men and Women of Our Time (New York: Doubleday, 1990).
42. Vera Tolz, «Conflicting ’Homeland Myths’ and Nation-State Building in Post-communist Russia,» Slavic Review 57, no. 2 (Summer 1998), 267-94.
43. «On Developing a Patriotic and Monarchical Spirit» (1911) in Snyder, 167.
44. Aleksandr Solzhenitsyn, August 1914, переклад: H. Y. Willetts (New York: Farrar Straus, 1989), 528.
45. Там само, 605.
46. Seton-Watson, 627.
47. Piotr Wandycz, The Lands of Partitioned Poland (Settle: Univ. of Washington Press, 1974), 319. Ім’я Столипіна асоціюється також з винаходом спеціальних залізничних вагонів, призначених для перевезення в’язнів до тюрем і таборів праці. Ці вагони мали заґратовані двері й не мали вікон, які виходили б назовні, а тільки заґратовані вікна, що виходили в коридор. Іззовні ці вагони виглядали дуже подібними до звичайних, оскільки їхні сторони без вікон були зроблені таким чином, що здавалося, ніби неіснуючі вікна зачинені віконницями. Anatoly Marchenko, My Testimony, переклад: Michael Scammell (London: Pall Mall Press, 1969), 15–16.