Мандри

«Дивною людиною був Григорій Савич!» — це побіжно кинуте в оповіданні І. Срезнєвського «Майоре, майоре!»[103] зауваження доволі точно віддає поширену в тодішній опінії думку про «старчика». Так, саме диваком повинен був видаватися Сковорода більшості з довкілля: навіть тим, хто щиро симпатизував філософові, зрозуміти його до кінця було не до снаги.

Та й то сказати, хіба справді не диваком слід назвати того, хто, досягши чи не найвищого для свого часу ступеня освіченості, не вміє дати раду цьому інтелектуальному капіталові, розтринькує його то на «божественні пісні», то на філософські мудрування, які так і не побачили світу за його життя, то на довгі моралістичні листи до друзів? Хто, поживши при імператорському дворі, відвідавши кілька європейських країн, свій ідеал убачає в тихому житті на якій-небудь занедбаній пасіці, наодинці з улюбленими книжками і з самим собою. Хто без вагань офірує місцем, яке дає притулок і сякий-такий заробіток, аби лишень не відступитися від своїх поглядів на принципи версифікації; хто відмовляється від блискучої церковної кар’єри, аби не втратити найдорожче — волю. Хіба не є диваком той, чиї химерні думки, зухвалі слова, непередбачувані вчинки так разюче відмінні від загальноприйнятих, звичних, таких, як у людей?..

Ні, таки справді дивною людиною був Григорій Савич Сковорода…

Тут, щоправда, варто згадати ось про що. Дивною (по-російськи — «странной») людиною здавна називали «странника» — мандрівця, подорожанина, блукача, перекоти-поле — кожного, хто з тих або тих причин веде мандрівне життя. Чи то прочанин, який обирає собі довгий і нелегкий шлях до Києва, на Афон або й до самого Єрусалима; чи безпритульний бідак, що не має ні кола ні двора, каліка перехожий, який живе з милості й доброти людської; студент-недоук або бурлака-дяк, що заробляють на хліб своєю «вченістю», незрідка доволі убогою, а втім, часом і непересічною…

Таким диваком-мандрівцем був і Сковорода.

Почалося ще тоді, коли дванадцятирічного хлопчика батько відрядив з рідних Чорнух у далеке стародавнє місто на Дніпрі. Обставини цієї найпершої його подорожі приховані від нас завісою повного незнання. А от про подальші його мандри нам дещо відомо…